Всупереч рецесії та війні. Чи стане Україна світовим IT-хабом?

Українська ІТ-галузь підтверджує свій технічний потенціал та росте навіть під час війни. Експорт зростає, компанії відновлюються та планують майбутній розвиток.

Українське ІТ сьогодні: війна війною, а виручка за розкладом

Незадовго до війни, в січні 2022 року, IT Ukraine опублікувала звіт про стан української хайтек-галузі Ukraine IT Report 2021.

Дослідники нарахували 5000 IT-компаній на українському ринку праці. Всі вони активно винаймали технічних спеціалістів. Разом з тим, ринок досі не начинений кадрами. За даними Ukraine IT Report 2021, Україна — найбільший ринок праці та найбільша країна за кількістю випускників з ІТ-спеціалізацією. Водночас у нас у 2–4 рази менше спеціалістів цієї галузі на 100 000 населення, ніж у конкурентів. І це означає, що є потенціал зростання зайнятості у цій сфері. Адже попит на послуги українських ІТ-спеціалістів серед західних замовників зростає у прогресії.

«З епідемією COVID весь світ перейшов на гібридну або повністю віддалену роботу, і це зіграло неабияку роль у попиті на українських ІТ-спеціалістів на заході — при такому ж, а подекуди й вищому технічному рівні наших спеціалістів, українці обходяться значно дешевше для західного роботодавця, ніж місцеві айтівці. Тому у багатьох випадках наші спеціалісти можуть знайти прямі контракти зі світовими IT-гігантами, чим підвищують планку для всього ринку» — коментує CEO FAVBET Tech Артем Скрипник.

Експорт IT-послуг з України також росте — до повномасштабної війни в середньому на 27 % щороку (за останні чотири роки цей обсяг виріс удвічі). Основні драйвери зростання: США (40 % експорту) та Британія (10 %). Цікаво, що саме ці країни сьогодні найбільше допомагають Україні виборювати перемогу у війні.

У 2021 році українське ІТ принесло $6,8 млрд експортної виручки — це на $1,8 млрд більше, ніж роком раніше. За оцінками авторів дослідження, IT в Україні мало забезпечити $37–44 млрд експортної виручки у наступні чотири роки. Наскільки війна скоригувала ці плани?

За даними НБУ, впродовж січня-травня 2022 року ІТ-індустрія, незважаючи ні на що, демонструє зростання порівняно з аналогічним 2021-м. До кінця року експортний виторг може сягнути $8,5 млрд! Наразі ІТ складає майже половину від загального експорту послуг. За даними Opendatabot, за 8 місяців поточного року експорт IT виріс на 16 % у порівнянні з відповідним періодом торік. Доля IT в загальному експорті послуг за серпень склала 48 %. І ІТ — чи не єдина сфера, яка зараз має позитивну динаміку.

В рамках дослідження IT Research Resilience Львівського ІТ-кластеру, 85 % опитаних компаній зазначили, що станом на травень 2022 року їм вдалося повністю або майже повністю відновити ділову активність, яка була до 24 лютого. ІТ-бізнес не просто пережив потрясіння, але вийшов з нього ще сильнішим, швидшим і наполегливішим. «Цього року компанія вже майже повністю виконала свої цілі та попри всі виклики, завдяки злагодженій роботі команди та підтримці партнерів, зросла на 40 %. За цей рік також розширили нашу присутність в Європі, що насправді вже досить давно було частиною стратегії компанії. Проте ми точно плануємо залишатись в Україні та робити наш внесок в її відродження» — розповів AIN.UA CEO та співзасновник Sigma Software Group Валерій Красовський.

Оговтуються і продуктові компанії. Навіть ті, що працюють виключно на внутрішній ринок. «Ми лишаємось в Україні попри війну. Бізнес EVO — це здебільшого маркетплейси та онлайн-сервіси, якими користуються десятки тисяч підприємців і мільйони покупців з усієї України. Кількість замовлень на маркетплейсах вже кілька місяців як відновилась до довоєнного рівня, товарообіг — зріс на третину. Ми перейшли з режиму виживання і збереження енергії у режим поступового зростання» — розповів СЕО EVO Микола Палієнко.

Як народилося українське ІТ

В Україні історично дуже якісна вища технічна освіта — математика, алгоритми, моделі даних тощо. На думку Артема Скрипника, це — фундамент, на якому почала будуватися сучасна ІТ-індустрія країни. За даними дослідження Global Skill Report 2022, яке проводить освітня платформа Coursera, Україна — серед передових країн світу за рівнем технічних навичок. Україна займає у топ-100 країн, яких аналізувала Coursera, 21 позицію по рівню кваліфікації працівників і 8 позицію технологічним компетенціям.

«Зіграла наявність великої кількості безкоштовних можливостей навчання в університетах з хорошою загальноінженерною підготовкою, а також доступні та якісні курси, на яких також допомагають з працевлаштуванням. В Україні інші галузі явно програють у порівнянні з IT в плані мотивації — тому в IT перетікають хороші кадри» — вважає СЕО Helsi Євген Донець.

Другий фактор, який, безумовно, впливав та продовжує впливати — це сприятливі податкові умови. «Якщо не помиляюсь, спрощену систему оподаткування для IT-ФОП в Україні ввели понад 10 років тому, і вона дала сильний поштовх індустрії на той час. Нашим західним колегам та партнерам стало вигідно приходити в Україну, збирати тут команди, бо і заробітні плати менше, і супутні витрати не такі високі як, наприклад, у США чи Європі. В результаті цієї реформи у свій час ІТ-ринок України зробив дуже великий крок вперед, почав потребувати нових кадрів, а оскільки професія була більш високооплачувана, ніж більшість інших, то з’явився шалений попит на прикладну освіту» — відмічає Артем Скрипник.

Далі свою роль зіграла працьовитість та креативність українців, ІТ-фахівців та підприємців, які в останні два десятиріччя робили все, щоб ІТ-галузь успішно розвивалась та зростала. «Якщо на початку 2000-х нашою основною перевагою була можливість для західних компаній знизити свої витрати на R&D, то в останні 10 років український консалтинговий бізнес вийшов на один рівень зі світовими брендами. Це сталося і завдяки компетенції в різних бізнес-доменах, і завдяки можливості нашим фахівцям брати участь в дуже різних проектах впродовж років. В поєднанні з креативним мисленням ІТ-спеціалістів, що вміють свій досвід трансформувати в ідеї, це допомагає нам, українцям, запускати стартапи, що успішно виростають в юнікорни» — вважає Валерій Красовський.

Айтішники як каталізатор зростання галузі

Станом на кінець 2021 року в Україні налічувалось приблизно 285 000 людей, які працювали в ІТ. А головні тех-хаби розташовувалися в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі. Але повномасштабна війна породила загрозливу тенденцію. За даними IT Research Resilience, станом на травень-червень за кордон виїхало від 50 000 до 57 000 ІТ-спеціалістів. Ще приблизно 7000 ІТ-спеціалістів стали до лав ЗСУ. Тобто, сьогодні приблизна кількість ІТ-фахівців в Україні знизилась до 228 000 людей.

Згідно із результатами дослідження, 57 % всіх опитаних ІТ-спеціалістів хочуть жити в Україні незалежно від того, як закінчиться війна. Разом з тим, 18 % опитаних ІТ-ФОП, що виїхали, планують легалізуватися за кордоном. Це несе невтішні наслідки не тільки для галузі, але й економіки України в цілому.

Відтік кадрів може боляче вдарити по стартапах. Головною причиною успіху України є талант розробників, кажуть автори дослідження Global Startup Ecosystem 2022. Відтак, однією з основних проблем, з якою зіткнеться українська екосистема стартапів, за іронією долі, стане підтримка з боку інших європейських країн. Зараз вона дозволяє українцям жити та працювати у Європі протягом тривалого часу. Ця допомога дуже потрібна під час війни, але невідомо, чи українські технічні та ІТ-таланти повернуться додому, коли війна закінчиться.

На щастя, багато айтішників все ж воліють повернутися. У команді FAVBET зараз працює близько 300 IT-спеціалістів, 95 % з яких українці. Наразі близько 70 % співробітників вже повернулись до своїх домівок, а приблизно 30 % працюють віддалено з різних регіонів України.

До повномасштабної війни справи йшли непогано. За даними дослідження венчурного та IT-ринку України Dealbook 2021 від AVentures Capital, обсяг угод на ринках VC та PE (private equity) 2021 року перевершив $832 млн. Це — на 45 % більше, ніж роком раніше. Разом з тим, понад 58 % інвестицій за 2021 рік припали на три компанії з українським корінням: Grammarly, People.ai, Firefly. Також в лідерах минулих років по залученню інвестицій GitLab, Restream та Creatio.

Вищезгадані єдинороги відомі на весь світ. Їм вже не потрібно оббивати пороги інвесторів, щоб залучити кошти на масштабування. Натомість у маленьких компаній справи йдуть набагато більш песимістично, і війна тільки погіршила ситуацію.

У рейтингу Global Startup Ecosystem 2022 Україна значно втратила позиції — опустилася на 16 пунктів і зайняла 50 місце. Засновник та керівник Center42 Кирил Мазур серед основних причин називав, зокрема, брак інвестицій. «Кожний, хто створює стартап в Україні, знає цих 10 облич, які реально інвестують в українські стартапи, і ще 10 облич, які нібито інвестують (якщо вам дуже повезе). Це дуже мало, щоб ринок мав ресурси для зростання. Простий тест — якщо для отримання ресурсів для зростання бізнесу вам треба змінити місто / країну / реєстрацію / резидентство — це поганий знак для стартап-екосистеми міста. Тож треба більше фондів».

Такої самої думки Артем Скрипник. За словами експерта, величезний недолік для українських «технарів» — банальний брак можливостей.

«У західних колег мислення націлене на створення унікального продукту, що здатен змінити життя людей. Це обумовлено доступом до «дешевих» грошей: для західного світу інвестиції в умовний мільйон доларів — це копійки, водночас для України — серйозні інвестиції. На заході, особливо якщо ми говоримо про Кремнієву долину, ти можеш знайти інвестора чи бізнес-партнера просто за кавою у старбакс чи у ліфті бізнес-центру. І нам потрібно зробити все, щоб ІТ-ринок України вийшов на такий рівень, щоб ці «дешеві» гроші вкладались в українські проекти та стартапи, адже за якістю ми нічим не поступаємось західним колегам», — зазначає Артем Скрипник.

Що українська держава запропонувала ІТ-галузі

Зупинити відтік кадрів та залучити інвесторів в Україну допоможуть зміни у законодавстві, які могли б гарантувати захист капіталу та створити гарні умови для розвитку громадян на Батьківщині.

Досить довго в Україні діяв негласний суспільний договір, що IT-компаніям можна платити зарплату людям як ФОП. І хоча це було поза межами законодавчого поля, влада закривала на це очі, щоб не «вбивати курку, що несе золоті яйця». Зрештою, влада визнала, що така схема не личить правовій державі — коли є закон, і паралельно ще є якісь домовленості. Проблему спробували вирішити, створивши Дія City — спеціальний правовий і податковий режим для сприяння процвітанню IT-бізнесу та розвитку технологічної галузі.

Проект розроблявся в тісному діалозі з індустрією. «Ми прагнули, щоб умови простору максимально відповідали потребам галузі. Наша команда отримала колосальний фідбек від бізнесу. Наприклад, лише до рамкового закону про Дія City надійшло близько 600 правок і пропозицій, переважна більшість з яких була врахована» — коментують в Мінцифри.

Правовий та податковий простір Дія City був запроваджений за два тижні до початку повномасштабної війни. І, незважаючи ні на що, він функціонує, приймає нових резидентів. Так, станом на 14 жовтня резидентами Дія City є уже 369 компаній. 286 з них долучилися до простору вже під час війни.

В умовах воєнного стану компаніям важко виконувати деякі критерії резидентства. Тому в Дія City пішли на зустріч резидентам та спростили ці умови. Як AIN.UA розповіли представники Мінцифри, поки триватиме війна, компанії не позбавлятимуться резидентства, якщо не відповідатимуть вимогам щодо середньої зарплати та кількості зайнятих спеціалістів. На час невідповідності критеріям оподаткування здійснюється за загальною системою. Резидентам також не потрібно подавати звіт про відповідність та незалежний аудиторський висновок до 1 січня року, наступного за мирним роком.

Окрім цього, для підтримки критично важливих секторів уряд за ініціативи Мінцифри розширив перелік кваліфікованих видів діяльності у Дія City. Підтримку в рамках унікального правового та податкового простору отримали технологічні компанії, пов’язані з виробництвом технологічних продуктів для використання в оборонній, промисловій та побутовій сферах, міжнародними платіжними системами та хмарними рішеннями. «Розвиток цих напрямів є стратегічно важливим для підтримки обороноздатності, фінансової стабільності та інформаційної безпеки» — зауважили в Дія City.

Майбутнє українського ІТ — що буде далі?

Перед Україною стоять неабиякі виклики, в першу чергу, через війну. Основне сьогодні — безпека команди та продуктів. Ще більш актуальною стає проблема відтоку кадрів за кордон. Погіршилось інвестиційне поле. Загострилося питання залучення інвестицій. Додати сюди перебої з енергопостачанням, зв’язком та інтернетом, тяжку економічну ситуацію — все це суттєво обмежує потенціал ІТ-галузі.

За підрахунками Львівського ІТ-кластера, якщо ІТ-фахівці, які виїхали за кордон, втратять податкове резидентство в Україні, то приблизна експортна виручка може скласти близько $7,2 -7,5 млрд замість $8,5 млрд. І все одно це більше, ніж було торік. За оцінками Валерія Красовського, галузь може зростати на 25–30 % щорічно, як останні 10–15 років. «Рецесія відчувається, проте у світі завжди є і буде попит на якісні ІТ-рішення та на професійні кадри» — розповів AIN.UA CEO та співзасновник Sigma Software Group Валерій Красовський.

«Україна зараз — це бренд, символ стійкості та сміливості, Батьківщина дійсно непересічних талановитих людей. Мобілізація, вимушене переселенство, погіршення рівня життя — все це, безумовно, уповільнює розвиток ІТ-галузі, й дуже істотно. Та все ж ми бачимо, наскільки адаптивними й резистентними до страшних негараздів стали люди. Бізнеси працюють, навіть відкриваються нові, люди масово волонтерять і, здається, здатні впоратись з усім. Після війни буде нечуваний розвиток, та спершу — перемога» — відзначає Микола Палієнко.

Національна риса українців — ми швидко вчимося реагувати на виклики. «Складні часи народжують сильних людей, а у нас завжди все не просто», — каже Євген Донець. Є просто ІТ, а є українське ІТ, якому не страшний ані коронавірус, ані рецесія, ані повномасштабна війна. «Я вважаю, що саме ІТ-сфера буде одним з найважливіших факторів відродження України після перемоги у цій війні. І саме вона дасть економіці необхідний поштовх до відродження», — підсумував Артем Скрипник.