5 фронтів ІТ-спротиву. Як компанії та спеціалісти допомагають Україні здобувати перемогу у війні


5 фронтів ІТ-спротиву. Як компанії та спеціалісти допомагають Україні здобувати перемогу у війні

Як ІТ-професіонали взялися за зброю, підтримали економіку та впровадили інновації на фронті. Деталі та внесок ІТ-сфери у воєнний час.

Айтішники на передовій Перша лінія оборони — люди, які взяли до рук зброю й сьогодні виборюють нашу свободу ціною власного життя. З початку війни, станом на травень-червень 2022 року, приблизно 7000 ІТ-спеціалістів мобілізовані до ЗСУ. У Збройних Силах кожен із них має нову військову спеціальність. Ті, хто до 24 лютого писав код, робив дизайн чи тестування, сьогодні поповнили ряди піхотинців, мінометників, артилеристів, танкістів та інших формувань.

Згідно з дослідженням IT Research Resilience, з 5000 компаній різного розміру, що працюють в Україні:

  • 63% підтверджують наявність мобілізованих працівників
  • 64 % частково компенсують винагороду працівникам, які стали на захист України, а 28 % виплачують працівникам фіксовану суму

У перші дні війни, коли на фронті не вистачало буквально всього, айтішники могли забезпечити свій підрозділ та парочку сусідніх усім необхідним. Дзвінок колегам у тил — і максимально швидко (наскільки це дозволяла логістика того часу) вони закуповували й переправляли захисникам одяг, тактичні аптечки, тепловізори, бронежилети, рації, дрони тощо. Питання грошей не стояло, головне — знайти потрібні речі в наявності. А шукати ІТ-спеціалісти уміють, як і організовувати доставку.

«Ми забезпечували підрозділи, куди пішли служити наші співробітники. У перші тижні та навіть місяці війни особливо відчутна була потреба в броніках, касках, тепловізорах, тому регулярно влаштовували збори, знаходили та завозили все необхідне» — розповів CEO FAVBET Tech Артем Скрипник.

Сьогодні, коли основні потреби закриті, мобілізовані ІТ-спеціалісти не лише вправно стріляють чи керують бойовою технікою, але і впроваджують елементи ІТ-культури, які допомагають виконувати бойові завдання більш ефективно. Наприклад, у деяких підрозділах ЗСУ, бійці з ІТ запровадили Scrum!

Про якість українських бійців уже ходять легенди, адже на передовій — освічені, успішні, сміливі люди. Особливо це відчувається на контрасті з армією рф, у яку потрапляють або з тюрми, або від злиднів.

Економічний фронт

Росія вбиває не лише ракетами та кулями. Тож не менш важливе питання за часів війни — стійкість економіки. Економіка України зазнала нищівного удару через агресію рф, набагато більш масштабного, аніж сама держава-терорист, яка нині перебуває під усіма можливими санкціями.

За останніми даними, ВВП України впало на 33–35 %. В абсолютних цифрах — це понад 1 трлн грн втрат. За даними Світового банку, бідність в Україні зросте з 5,5 % у 2021 році до 25 % у 2022 році. Що й не дивно, адже до 40 % усієї виробничої інфраструктури нашої держави зруйновано.

Єдиною галуззю, яка продемонструвала зростання за підсумками дев’яти місяців повномасштабної війни, стало ІТ. За даними Національного банку України, за 9 місяців війни: 48 млрд грн податків ІТ-компанії сплатили до бюджету $350 млн інвестицій залучили ІТ-компанії ≈$5,5 млрд cклав обсяг IT-ринку На 13% збільшився обсяг комп’ютерних послуг порівняно з аналогічним періодом попереднього року

80 % компаній зберегли майже 100 % своїх контрактів

Крім того, IT зберігає робочі місця. Поки Україну накриває хвиля безробіття, ІТ-компанії продовжують винаймати, навчати та стажувати.

Волонтерський фронт

На початок 2022-го Асоціація нарахувала в Україні 5000 IT-бізнесів. Деякі з них мають власні фонди, які збирають гроші на ЗСУ та гуманітарні потреби, зокрема такі ініціативи є у SoftServe, MacPaw, Beetroot Ukraine, Geniusee, Exoft та інших. Багато компаній перераховують власні кошти на рахунки спеціалізованих благодійних організацій, таких як «Повернись живим», «Фонд Притули» або KOLO, який, до речі, створила група топменеджерів з ІТ.

За даними НБУ, з початку війни й станом на літо ІТ-сфера задонатила сумарно більш як $500 млн. Розрахувати точну суму донатів неможливо, адже більшість із них не публічна, до того ж дані швидко застарівають — нові пожертви надходять волонтерам кожен день. Але ми можемо перерахувати деякі кейси, про які було оголошено.

Внесок членів Харківського IT-кластера — 800 млн грн за п’ять місяців війни.

Станом на початок червня 11 % компаній Львівського ІТ-кластера внесли на благодійні ініціативи понад $300 000.

До початку повномасштабного вторгнення Genesis оголосив, що передасть фонду «Повернись живим» 5 млн грн. За перші п'ять місяців війни компанія задонатила 93 млн грн на благодійні ініціативи.

Благодійний фонд SoftServe «Відкриті очі» закупив та укомплектував реанімаційним обладнанням 41 автомобіль швидкої допомоги для гарячих точок фронту, а також доставив в Україну 370 тон гумдопомоги, 15 673 одиниці персонального захисту та 5 800 одиниць комп'ютерної техніки для військових та ГО — на загальну суму в кілька мільйонів доларів.

Компанія Sigma Software перерахувала Збройним Силам України маже 9 млн грн. Половина суми — особисті пожертви працівників компанії.

Компанія Parimatch Tech оголосила про фінансову підтримку України на 60 млн грн.

Компанія Svitla Systems пожертвувала $160 000 доларів на ЗСУ.

Розробник бухгалтерської програми M.E.Doc, компанія Linkos Group перерахувала Збройним Силам України 27 млн грн.

Eleks сумарно пожертвував понад $2,7 млн на ЗСУ та в гуманітарні фонди.

Ще менш дослідженими, але не менш помітними в успіхах наших захисників на фронті є індивідуальні пожертви ІТ-спеціалістів. Завдяки стабільному доходу, який забезпечують роботодавці, програмісти мають змогу значний фінансовий ресурс спрямовувати на потреби армії. Й активно користуються цим.

Згідно з дослідженням IT Research Resilience, в Україні регулярно донатить щонайменше 203 000 людей з ІТ-індустрії. За грубим підрахунком, загальна сума пожертв може сягати $55 млн щомісяця!

За даними опитування DOU, у середньому один айтівець віддає на благодійність $270 на місяць. Близько 25 % ІТ-спеціалістів донатять понад $600 на місяць. Середній місячний донат серед опитаних становить 10 % від зарплати практично в усіх групах — за спеціалізаціями, містом проживання, статтю, віком і іншими характеристиками.

Продуктовий фронт

На цьому фронті відбуваються подекуди дуже цікаві речі. Що ІТ-спеціалісти вміють робити найкраще? Технологічні продукти. У мирний час це продукти, які спрощують нам життя, допомагають знаходити друзів та розважатися. У часи війни айтівці зосередились на технологіях, що рятують життя і пришвидшують перемогу.

Компанія Ajax Systems з початку повномасштабного вторгнення випустила вже четверту версію застосунку «Повітряна тривога». Система повідомляє українців про всі види загроз з боку російських загарбників: ракетні чи артилерійські обстріли, вуличні бої, хімічна чи радіаційна небезпека. Застосунок було завантажено понад 11 млн разів.

Alty за сприяння Генштабу розробила застосунок «Трекер втрат окупанта». Він відображає актуальну статистику по втратах особового складу та військової техніки рф у лайв-режимі, і містить набір зручних віджетів.

На покращенні психологічного стану й настрою українців Alty не зупинилася. На рахунку компанії ще один корисний додаток, який допомагає рятувати життя. TacticMedAid — це довідник з домедичної допомоги при пораненнях, розроблений як для військових, так і цивільних.

Співробітники FAVBET Tech створили застосунок Finders для пошуку евакуйованих. У перші тижні війни єдиним джерелом інформації про місцеперебування громадян, яких вивезли з гарячих точок, були рукописні списки, які фотографували й поширювали в групах. Знайти людину в такий спосіб було майже неможливо. Так виникла ідея розробити сервіс, де зібрані всі наявні дані в цифровому форматі, та додати можливість пошуку. Сервіс, що допоміг багатьом українцям знайти рідних у хаосі війни, розробили й запустили з нуля буквально за вихідні. Зараз він, на щастя, уже не потрібний, тому його відключили.

Це не єдиний проект FAVBET Tech. Команда зробила чимало продуктів на запит військових підрозділів, у яких служили співробітники компанії. Багато з них — секретні. Але про один можемо згадати. Це сервіс блокування Telegram-каналів, який FAVBET Tech створили на запит українських спецслужб. «Тема досить чутлива, бо каналів із фейками та російською пропагандою багато, а блокувати їх складно, адже модератори платформи реагують тільки після того, як канал отримає достатню кількість скарг. Тому ми розробили ПЗ, яке автоматично кидає скарги на пропагандистські канали з різних номерів телефону та пришвидшує блокування. Спосіб не стовідсотковий, але якусь частину ворожих каналів сервіс заблокував» — розповів Артем Скрипник.

Співробітники FAVBET Tech створили застосунок Finders для пошуку евакуйованих. У перші тижні війни єдиним джерелом інформації про місцеперебування громадян, яких вивезли з гарячих точок, були рукописні списки, які фотографували й поширювали в групах. Знайти людину в такий спосіб було майже неможливо. Так виникла ідея розробити сервіс, де зібрані всі наявні дані в цифровому форматі, та додати можливість пошуку. Сервіс, що допоміг багатьом українцям знайти рідних у хаосі війни, розробили й запустили з нуля буквально за вихідні. Зараз він, на щастя, уже не потрібний, тому його відключили.

Це не єдиний проект FAVBET Tech. Команда зробила чимало продуктів на запит військових підрозділів, у яких служили співробітники компанії. Багато з них — секретні. Але про один можемо згадати. Це сервіс блокування Telegram-каналів, який FAVBET Tech створили на запит українських спецслужб. «Тема досить чутлива, бо каналів із фейками та російською пропагандою багато, а блокувати їх складно, адже модератори платформи реагують тільки після того, як канал отримає достатню кількість скарг. Тому ми розробили ПЗ, яке автоматично кидає скарги на пропагандистські канали з різних номерів телефону та пришвидшує блокування. Спосіб не стовідсотковий, але якусь частину ворожих каналів сервіс заблокував» — розповів Артем Скрипник.

Кіберфронт

Балачки про «страшних та жахливих російських хакерів» давно не в тренді. Сьогодні у всіх на вустах IT-армія України. Це спільнота українських IT-фахівців, яку було створено практично відразу після повномасштабного нападу рф, 26 лютого 2022 року, з ініціативи міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова.

Долучитися до лав ІТ-армії може будь-хто. Усі свої дії щодо кібератак на окупантські сайти та сервіси IT-спеціалісти координують у Telegram-спільноті та Twitter. Зараз телеграм-канал армії налічує близько 210 000 підписників.

За словами Федорова, ІТ-армія України складається з трьох ключових елементів: «Це IT-компанії, які мають розуміння, що робити, хоч раніше були націлені лише на захист інфраструктури своєї та клієнтів. Потім це кіберспільнота та кіберволонтери, певні наші кібергрупи. Й окремі IT-фахівці чи люди, які тільки увійшли до цієї сфери, швидко розібралися, наприклад, із технологіями DDoS-атак чи інших векторів атак, вони також активно допомагають». У задачі ІТ-армії входить не лише відбиття ворожих атак із росії, але і проактивні контрнаступальні дії. Й успіхи у цьому неабиякі. За даними на 30 серпня, IT-армія атакувала понад 6000 вебресурсів рф та білорусі. Серед них — сайти держустанов, університетів, банківських систем, відомств, регіональних ЗМІ, військторгів, CRM-систем, та інших.

Перерахуємо найпомітніші з досягнень у хронологічному порядку: 28.02 Фахівці за п’ять хвилин вивели з ладу сайт Московської біржі. 19.09 IT-Армія оголосила про доступ до сайту приватної військової компанії «Вагнер». 07.10 ІТ-армія зламала сайт ОДКБ і «привітала» путіна з днем народження. 03.11 IT-армія дісталася мереж російського центрального банку. Як повідомили в українській IT-армії, кіберфахівці отримали вихідні файли, принципи їх взаємодії, системи КЗІ та інші матеріали — і вже оприлюднили перші 27 000 файлів.

Окрім IT-армії України, на кіберфронт працюють і «інді»-хакери й хакерські угруповання:

Український хакер Андрій Баранович під ніком Herm1t від початку війни влаштовує кібератаки на росіян.

Спеціаліст з кібербезпеки Микита Книш зібрав групу хакерів. Разом вони здійснювали кібератаки на рф і навіть через зламані камери спостереження знаходили бази окупантів. Потім їх знищувала українська артилерія.

У вересні 2022 року українське хакерське угруповання Hdr0 зламало головну сторінку сайту Мособленерго, розмістивши там картинку із Кремлем у вогні та секретарем РНБО Олексієм Даніловим. А заразом — отримали й базу співробітників цієї компанії. Ця ж група брала відповідальність і за злами російського телебачення в Криму, на Алтаї, у Санкт-Петербурзі та інших регіонах.

Власні ІТ-армії є й у корпоративному секторі. Зокрема, у FAVBET Tech. «З початком вторгнення ми, крім волонтерської роботи, відразу почали шукати сфери, де могли б бути найбільш корисні та ефективні саме як технологічна компанія. Так з’явилась наша внутрішня IT-армія, яка робила DDoS-атаки на ключові сегменти російської інфраструктури. Крім цього, ламали їхні сервіси, щоб отримати доступ до даних, за якими можна було б ідентифікувати російських військових, що вчиняли злочини на території нашої країни. Запити на ідентифікацію певних осіб отримували від спецслужб. Вони надавали нам наявну інформацію, наприклад, номери телефонів, а ми вже далі зіставляли їх з інформацією зі зламаних сервісів» — розповідає Артем Скрипник.

«Спочатку це були окремі атаки, нічого централізованого. IT-армія тільки створювалась, якоїсь координації на рівні Мінцифри ще не було. Тому на старті ми били по пропагандистських ресурсах ворога, державних сервісах тощо. У перші тижні їхня інфраструктура була не готова до масованих атак, тому ддосити було досить просто, особливо зважаючи на технічний бекграунд наших спеціалістів.

Думаю, що в перші тижні війни до таких атак було залучено людей 50–70. Ми постійно були на зв’язку, обмінювались досвідом, інструментами, шукали, де вигідніше закупати сервери, віртуальні машини, потім оцінювали, що краще працює. Для швидкості створили спільний чат, щоби координувати цілі та зусилля. Був зв’язок зі спецслужбами, вони вказували, які ресурси важливо покласти, ми — відпрацьовували.

Згодом почала формуватись ІТ-армія вже на рівні країни, з’явились телеграм-канали, де публікувались цілі. Поступово ми вийшли на певний рівень автоматизації, якихось централізованих інструментів, що не потребували постійного налаштування та ручної роботи. Тож зараз у нас цей процес поставлений на потік, його контролює всього декілька людей на волонтерських засадах».

За словами Артема Скрипника, проблеми з електропостачанням особливо на DDoS-атаки не впливають, бо вони працюють автоматизовано через віртуальні машини та хмарні сервіси. Основна складність зараз — це безпосередньо підготовка атаки, вивчення слабких місць цілей, пошук вразливостей. Зараз без підготовки покласти щось майже неможливо, адже після перших тижнів війни ворожі сервіси почали посилювати безпеку, виділяти більше ресурсів, закуповувати сервіси для захисту від атак. Однак айтішники працюють над цим та постійно шукають нові можливості, об’єднуючись з іншими ІТ-компаніями та з громадськими організаціями.

Висновки

Фронтів багато, і вони не можуть довго існувати одне без одного. Кіберфронту немає, якщо немає даху над головою — його забезпечує ЗСУ. На передовій наші воїни відчувають підтримку волонтерів, яка неможлива без донатів. А донати, своєю чергою, завʼязані на функціонуванні економіки, тому й просто працювати та платити податки — це вже велика допомога. Український бізнес тримає цей фронт на собі. «FAVBET Tech — компанія, яка була створена в Україні. Зараз ми ростемо та продовжуємо набирати темп розвитку саме тут. Для нас важливо рости разом із державою. А сильна економіка — це розвиток для нашого бізнесу. Тому FAVBET Tech буде продовжувати шукати шляхи, як допомогти країні розвиватися навіть у цей непростий для нас час. Ми постійно шукаємо різні можливості бути корисними — тримаємо контакт із Мінцифри, ЗСУ, органами влади, продовжуємо розробку сервісів. Усе, щоби пришвидшити нашу перемогу» — підсумував Артем Скрипник.

А далі — не менш важливий період відновлення. З нетерпінням чекаємо на ці непрості, але приємні виклики.